Що таке синдром LANS і як він впливає на пам’ять



Дослідники клініки Мейо зробили важливий крок у розумінні форми втрати пам’яті, що переважно вражає лімбічну систему людей похилого віку. Ця ділянка мозку бере участь у процесах пам’яті, емоціях і навчанні.

Розлад відомий як LANS — англійська абревіатура від лімбічно-переважного амнестичного нейродегенеративного синдрому. Упродовж тривалого часу зміни в мозку, пов’язані з цим станом, можна було підтвердити лише шляхом дослідження тканин після смерті. Нові клінічні критерії тепер дають змогу оцінити ймовірність LANS, поки людина жива.

Цей прорив може надати точніші відповіді пацієнтам і їхнім родинам. LANS має деякі спільні симптоми з хворобою Альцгеймера, передусім часту забудькуватість. Проте це не одне й те саме.

У багатьох випадках LANS прогресує повільніше та переважно впливає на пам’ять. Хвороба Альцгеймера, натомість, може також порушувати мовлення, орієнтацію, увагу та інші когнітивні здібності. Ця відмінність допомагає краще передбачати перебіг стану кожного пацієнта, хоча обидва захворювання можуть співіснувати.

Як діагностують синдром LANS



Критерії були опубліковані в науковому журналі Brain Communications. Щоб їх розробити, дослідники проаналізували клінічні дані та відомості про стан мозку понад 200 учасників різних досліджень.

Оцінювання враховує кілька чинників: вік, вираженість і перебіг проблем із пам’яттю, стан інших когнітивних функцій, а також певні закономірності, виявлені під час візуалізаційних досліджень мозку. Також можуть використовуватися біомаркери для пошуку ознак, сумісних із хворобою Альцгеймера або іншими захворюваннями.

Невролог Девід Т. Джонс, один з авторів роботи, наголосив, що ці критерії дають змогу розпізнати пацієнтів, чиї симптоми можуть пояснюватися не переважно хворобою Альцгеймера. Раніше проблеми з пам’яттю у 80-річної людини часто майже одразу пов’язували саме з цією хворобою. Тепер є можливість провести більш специфічне оцінювання.

Це не означає, що будь-яка повсякденна забудькуватість є ознакою LANS. Час від часу загубити ключі, забути ім’я й згадати його пізніше або зайти до кімнати, не пам’ятаючи, по що ви прийшли, може траплятися через втому, стрес, нестачу сну чи неуважність. Якщо випадки забудькуватості повторюються, заважають звичним справам або супроводжуються дезорієнтацією, варто звернутися до фахівця.

Щоб підтримувати цю здатність у повсякденному житті, вам також може бути корисно дізнатися про деякі техніки для впорядкування інформації та запам’ятовування імен. Ці ресурси не замінюють медичного обстеження, але можуть полегшити щоденні справи.

Який зв’язок існує між LANS і білком TDP-43



Одним із ключових чинників синдрому є білок TDP-43. Коли він змінюється та накопичується в певних ділянках лімбічної системи, це може бути пов’язано з ушкодженням нейронів і проблемами з пам’яттю. Цей білок також асоціюють із захворюванням мозку під назвою LATE, яке часто трапляється в літньому віці.

Дослідник Нік Корріво-Лекавальє пояснив, що симптоми LANS можуть нагадувати симптоми хвороби Альцгеймера, однак їхній клінічний перебіг зазвичай відрізняється. Тоді як хвороба Альцгеймера може поширюватися на різні сфери мислення, за LANS погіршення зазвичай залишається більш зосередженим на пам’яті упродовж тривалого періоду.

Наразі не існує простого й остаточного аналізу, який сам по собі виявляв би накопичення TDP-43 у живої людини. Діагноз ґрунтується на поєднанні анамнезу, когнітивних тестів, візуалізаційних досліджень та інших показників. Тому нові критерії є орієнтиром для розрахунку ймовірностей, а не єдиним безпомилковим тестом.

Що змінюється для пацієнтів та їхніх родин



Наявність чіткіших критеріїв може допомогти уникнути неточних діагнозів і дати родинам змогу краще зрозуміти, що відбувається. Це також дозволяє реалістичніше обговорювати самостійність, майбутній догляд і ймовірний темп змін.

Ця відмінність особливо важлива під час вибору лікування або клінічних досліджень. Препарати, спрямовані проти амілоїдних відкладень, розроблені для певних пацієнтів із хворобою Альцгеймера та не є специфічним лікуванням LANS. Якщо обидва порушення виникають одночасно, медична команда має індивідуально оцінити можливі варіанти.

Для пошуку специфічних біомаркерів і методів лікування, спрямованих на TDP-43, усе ще потрібні подальші дослідження. Тим часом лікарі можуть звертати увагу на чинники, які впливають на здоров’я мозку: сон, фізичну активність, артеріальний тиск, слух і соціальне життя. Щоб дізнатися більше, ви можете ознайомитися з цією інструкцією щодо звичок і харчування для підтримки здоров’я мозку.

Отримання діагнозу, пов’язаного з пам’яттю, може викликати страх і невпевненість. Проте точніше розуміння ймовірної причини також зменшує сумніви та дає змогу вчасно ухвалювати рішення. Не всі проблеми з пам’яттю прогресують однаково — і це один із найцінніших висновків цього відкриття.

Якщо ви помічаєте стійкі зміни у себе чи в близької людини, не робіть поспішних висновків. Запишіть, коли вони почалися, у яких ситуаціях виникають і як впливають на повсякденне життя. Ця інформація може бути дуже корисною під час консультації з неврологом, геріатром або нейропсихологом. Звернутися по допомогу вчасно не означає очікувати найгіршого: це означає дбати про пам’ять уважно й з повагою.